Нова українська школа

Яскраве життя НУШ триває
   

      

2021 - 2022 навчальний рік розпочато!

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ
Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН.

Наказ МОН від 13.07.2021 №813

Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами - «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об'єктивних результатів навчання у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах - або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, мета якого - відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
підсумкового оцінювання, мета якого - співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.
Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.


Фоми і методи формувального оцінювання

     Світлофор
     У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель просить учнів показувати карткою відповідного кольору розуміння (зелений), неповне розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з'ясовує: що зрозуміли? Що не зрозуміли?
     Сигнали рукою
     Учитель просить учнів показувати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу (у ході пояснення понять, принципів, процесу тощо). Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів:
• Я розумію __ і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору).
• Я все ще не розумію __ (великий палець руки спрямовано в сторону).
• Я не зовсім упевнений у __ (помахати рукою).
     Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи: Що саме Ви не зрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що ви зрозуміли й можете пояснити?
     За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторне вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою
     Дві зірки й побажання
     (взаємооцінювання)
     Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти - «дві зірки» - і на один момент, який потребує доопрацювання - «побажання»
     Техніка «Тижневий звіт»
     У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання «Чому я навчився за тиждень?», «Що для мене залишилося нез'ясованим?», «Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?» тощо
     Самооцінювання «Діаграма»
     У кінці навчального дня діти будують діаграму із цеглинок,колір яких відповідає певному критерію (працюю уважно, можу розказати про те,що досліджували, дізнаюся нову інформацію, запам'ятовую значення нових слів, дотримуюся рутин уроку, відповідаю більше 3-х разів)
     Смайлики
     Кожна дитина має смайлик з різними емоціями. Якщо дитині потрібна допомога,то необхідно підняти сумний смайлик.Якщо завдання виконано успішно - то веселий смайлик.



 

Керуючись рекомендаціями МОН України щодо діяльності закладів загальної середньої освіти в умовах адаптивного карантину, учителі початкових класів збільшили кількість уроків, що проводяться на свіжому повітрі.
  Такий підхід дозволяє не тільки чітко дотримуватися протиепідеміологічних норм, а й надає можливість урізноманітнити навчальні заняття, організувати їх відповідно допитливій, енергійній природі молодших школярів. Тому діти із задоволенням переміщуються з класів на просторе шкільне подвір'я.
Педагоги ретельно готуються до проведення уроків на повітрі, дбаючи, щоб вони були цікавими, пізнавальними, ефективними.

   

 

   
   

      Створення сучасного освітнього простору в умовах нових стандартів освіти.
...Швидко пролетіло літо.На порозі різнобарвний жовтень. Але кожен день педагога початкової школи проходить в режимі створення нового освітнього середовища в якому кожна дитина залучається до постійної діяльності. Вже більше року тому в Україні стартувала реформа початкової освіти. Окрім більш традиційних методів: спілкування державною та іноземними мовами, знання математики, культурного розвитку на уроках « нушівців » 1 - 2 класів розвиваються вміння вчитися впродовж усього життя, підприємливість та інформаційно - цифрова компетентність .
     02 вересня 102 першокласники та 88 другокласників НУШ прийшли в оснащені педагогами, батьками, державою класи.  Тепер кожен шкільний день проходить в режимі нон - стопу: взаємопорозуміння - взаємодопомога - співробітництво педагогів та освіта - праця - творчість - талант дітей.
     З початку 2019 / 2020 навчального року у 1 - 2 класах НУШ проведено:
     147 ранкових зустрічей;
     98 уроків на свіжому повітрі;
     35 экскурсій: поїздка до театру; відвідування бібліотеки; поїздка в « Чумацьку Криницю ».
     Між уроками на учнів чекають динамічні перерви, під час яких здобувачі освіти мають змогу пограти в цікаві ігри, провести руханки, пісенне коло, та отримати задоволення від спілкування.
     В освітньому закладі створюється нова цілісна система, що набуває нових властивостей і взаємозв'язків: піклування один про одного, готовність допомогти оточуючому світу.

  Наказ МОН № 1154 від 27.08.2019 року «Пpo затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу в Новій українській школі»
      Важливим компонентом освітнього процесу є оцінювання. Питання оцінювання першокласників Нової української школи висвітлювалося на нашому сайті. Пропонуємо розглянути основні принципи оцінювання другокласників, що розкриті в методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України (наказ № 1154 від 27.08.2019 р.).
      Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально, - зазначено в документі.
      Що таке формувальне оцінювання? Яка різниця між ним та звичайними оцінками?
     Формувальне оцінювання сфокусоване на процесі, а класичне - на результаті. Перше враховує те, як учень працював для досягнення цілі. Друге ж зважає тільки на фінальний результат роботи, наприклад, контрольну роботу. Тому мета звичайної оцінки - констатувати досягнення учня та оцінити їх, а формувального - показати можливості, шляхи зростання та вдосконалення дитини.
     Результат формувального оцінювання - не бал, а рекомендації для учня та батьків щодо того, куди потрібно направляти зусилля, щоб досягти кращого результату. При такому підході не використовуються негативні формулювання типу «не опанував» чи «не може». Їх замінюють фразами на зразок «потребує подальшого вдосконалення у...». Таким чином акцент робиться на позитивній динаміці досягнень дитини.
 
Звичайне оцінювання                   Формувальне оцінювання

 Сфокусоване на результаті               Сфокусоване на процесі
 З'являється в кінці курсу (уроку)      Триває протягом курсу (уроку)
 Оцінює результат навчання              Оцінює процес навчання
 Ставить кінцевий бал                       Моніторить якість та ефективність навчання
 Стандартизоване, відштовхується    
Індивідуальне, відштовхується від
 загальноприйнятої шкали                
початкового рівня знань                        
 Здебільшого показує тільки
              Показує і досягнення, і сфери,
 недопрацювання                             
що вимагають додаткової уваги    

     Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Вони встановлюються вчителем із поступовим залученням учнів до цього процесу. Орієнтирами для визначення критеріїв є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів, визначених Державним стандартом початкової освіти.

      Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
- педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
- аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень, результатів їхніх діагностичних робіт;
- самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
- оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
- застосування прийомів зворотного зв'язку щодо сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу.
      Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учня
здійснюється вчителем протягом року. Увага звертається не тільки на навчальні результати дитини, а й на зацікавленість, активність, мотивації.
      Якщо мова йде про шкільні предмети, учитель спостерігає за дитиною та визначиє, де їй треба ще попрацювати.
Для фіксації спостережень педагог може використовувати зошит спостережень учителя та заповнювати індивідуальну картку навчального поступу учня.
      Наприкінці ж року, на відміну від звичних табелів, школяр та його батьки отримують «свідоцтво досягнень». У його першій частині вчитель оцінює соціальні та робочі компетенції, наприклад, співпрацю з іншими чи здатність працювати зосереджено.    
      Друга частина присвячена попредметному оцінюванню: математики, технологій, мистецтва тощо. Наприкінці свідоцтва досягнень учитель заповнює рекомендації стосовно розвитку навичок та компетенцій. Доступ до інформації в цьому свідоцтві мають тільки вчитель, дитина та її батьки.
      Незважаючи на те, що на шляху впровадження формувального оцінювання виникають проблеми, наприклад, звичка батьків до звичайного, класичного оцінювання, бажання дітей «позмагатися» в знаннях, велика наповнюваність класів, додаткове навантаження на вчителя, воно, все ж таки, уможливлює розв'язання багатьох освітніх завдань:
- підтримання в дітей бажання вчитися та отримувати максимально можливі результати:
- вибір оптимального для учнів темпу діяльності;
- формування у школярів упевненості в собі, усвідомлення своїх сильних сторін;
- формування навичок рефлексії;;
- розуміння помилок, як етапу на шляху до успіху:
     Отже, формувальне оцінювання більш прогресивне і результативне для подальшого розвитку дитини, тому воно є основним у Новій українській школі.

          Нова українська школа - це ключова реформа сучасної освіти.
      Школярі, які в нашому закладі розпочали навчання за новими програмами, уже другокласники. Діти розповідають, що з нетерпінням чекали початок нового навчального року, бо в школі їм цікаво й затишно, бо тут вони разом з однокласниками та своїми педагогами - Сотніковою В. Р., Гришаєвою О. М. та Командирчик Н. І. - пізнавали нове, раділи першим успіхам, вчилися не боятися помилок, допомагати один одному, їздили на екскурсії, дружили, гралися...
      У 2019-2020 н. р. в освітньому закладі відкрито чотири перших класи, на відміну від минулорічних трьох. Значить, більше дітей та їх батьків обрали саме нашу школу. 102 першокласники розпочали своє учнівське життя в НУШ! Їхні вчителі - педагоги-новатори, справжні професіонали своєї справи:
      Дмитрова Олена Олександрівна, учитель вищої категорії (1-А клас);
     Біла Ніна Андріївна, учитель вищої категорії, «старший учитель» (1-Б клас);
     Шапран Інна Олександрівна, учитель другої категорії (1-В клас);
     Соколенко Аліна Олегівна, учитель-спеціаліст (1-Г клас).
     На початку навчального року поповнився й педагогічний склад початкової школи. Класним керівником 2-В класу стала вчитель першої категорії Ляпіна Валерія Валеріївна. Поряд з досвідченими вчителями працюватиме молодь: Соколенко Аліна Олегівна (класний керівник 1-Г), Храмова Світлана Сергіївна (асистент вчителя в 1-Г), Пересунько Анастасія Володимирівна (логопед), Форемна Інна Валентинівна (викладач англійської мови).
      Діяльність нашого навчального закладу організовано так, щоб кожна дитина мала змогу розвивати свої здібності в повній мірі, відчуваючи підтримку та допомогу. В школі працюють практичний психолог, логопед, вчителі корекції та розвитку мовлення. Серед класів, що навчаються за програмою НУШ, функціонують інклюзивні класи (1-Г, 2-В) та спеціальний (1-В) клас.
      Великого значення на сучасному етапі розвитку школи набуває організація розвиваючого, безпечного освітнього середовища, тому в закладі була проведена масштабна робота з вирішення цього питання. Учнів зустріли переобладнані за вимогами реформи приміщення. У кожній класній кімнаті знайшлося місце не тільки для навчання. Є тут осередки й для відпочинку, творчості, читання, досліджень, гри. Результату досягли спільними зусиллями адміністрації школи, спонсорів, учителів, батьків.
     Саме така співпраця, партнерство - один із принципів НУШ, бо тільки разом ми зможемо зробити навчання для дітей цікавим, знання й уміння - потрібними, наш заклад - сучасним і відкритим.
     А тим часом вчителі першокласників 2020-2021 навчального року вже готуються до роботи в Новій українській школі. Вони відвідують курси в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», проходять навчання у форматі онлайн на платформі EdEra, планують зміни в оформленні класів і з нетерпінням чекають на зустріч з майбутніми вихованцями.

 

«Ми не можемо змінити напрям вітру, але завжди маємо змогу підняти вітрила», - за таким меседжем провели осінні канікули креативні учителі початкових класів. Протягом тижня, під час якого учні відпочивали, педагоги продовжували працювати над модернізацією освітнього простору.    
      Учителі впевнені, що вплив середовища на розвиток особистості дуже великий, тому ще влітку подбали, щоб дітей зустріли оновлені класні кімнати. Велику увагу приділяли створенню осередків, можливості трансформації простору для організації групової та індивідуальної діяльності школярів.
   
     Цього разу вектор творчості та натхнення вчителів і батьків було направлено на оформлення рекреацій: на стінах коридорів створено навчальні, ігрові та творчі зони. Діти із задоволенням проводять вільний час в оновлених коридорах школи.
    Усе, від естетики дизайну до емоційного фону в закладі, направлено на створення таких умов, за яких учні зростатимуть як особистості.

 

 

 


      З 3 вересня в навчальному закладі для учнів 1-А, Б, В класів Нової української школи за рахунок міського бюджету організовно роботу групи подовженого дня.
     
       Адміністрацією школи створено належні умови для навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів.
      Діти знаходяться під опікою досвідченого вихователя Піддубної В.О., яка забезпечує сучасну якість освіти, приділяє велику увагу розумовому, фізичному та естетичному розвитку школярів, дбає про задоволення їхніх потреб та інтересів.Прогулянки на свіжому повітрі, рухливі ігри, спортивні естафети, відвідування бібліотеки, слухання казок під час відпочинку, розваги в ігровій кімнаті, спілкування з друзями, смачні обіди - ось далеко не повний перелік того, що робить перебування дітей у групі подовженого дня корисним і цікавим.

28 вересня у Херсонській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів №4 розпочато І сесію тренінгів НУШ для 70 вчителів міста, які в 2019/2020 навчальному році будуть викладати навчальні предмети у перших класах.
      Представники Херсонської академії неперервної освіти методист навчально - методичної лабораторії початкової освіти Стребна О.В. та завідувачка методичної лабораторії Клюєва Т.М., директор школи Потук О.І. побажали тренерам і вчителям продуктивної роботи, натхнення та творчості.
     Навчання було оргнізовано із застосуванням інтерактивних технологій. Вчителі початкових класів мали змогу детально опрацювати зміст нового Державного стандарту початкової освіти та навчальних програм. Ознайомитися із методикою проведення ранкових зустрічей, питаннями щодо ролі учителя в організації освітніх осередків та створенні психлогічного безпечного середовища для учнів.
     Проведення тренінгу сприяло підвищенню фахового рівня та педагогічної майстерності вчителів початкової школи.

«Гра по-новому, навчання по-іншому в освітньому просторі Нової української школи»
      Захоплююче і цікаво пройшли перші тижні навчання першокласників в Новій українській школі.
      Учні поринули в світ нових вражень та піднесеного настрою: придумували, загадували, будували, руйнували, пізнавали оточуючий світ, знаходили нових друзів, звикали до класу, ставали справжніми школярами.
      Особливо дітям подобається «Ранкове коло» на свіжому повітрі, що об'єднує та запалює енергією на цілий день.
      Учні переконалися, що олівець робить письмо комфортнішим, без стресу, виховує бажання виправитись.

     А ось і новенькі підручники.

      За рахунок співфінансування держбюджету та бюджету Херсонської міської ради отримали 2 ноутбуки.

      Набуті знання, уміння, навички стануть у нагоді в подальшому процесі навчання.

                         Оцінювання навчальних досягнень учнів перших класів.
     Міністерством освіти і науки України затверджено нові методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів перших класів.
     Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на субєкт-субєктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.
     Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.
     Формувальне оцінювання насамперед дозволяє оцінити процес навчання, а не результат, а також вміння кожного учня. Зокрема, за запропонованим зразком учителі характеризуватимуть, як активно дитина працювала на уроці, чи була допитливою, чи добре співпрацювала з іншими тощо.
     Невід'ємною частиною цього процесу є формування здатності дітей самостійно оцінювати власні досягнення. Передбачається, що за результатами формувального оцінювання вчитель може підкорегувати навчальний процес, свою роботу, а також вибудувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
     Формувальне оцінювання має на меті підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися», - зазначено в методичних рекомендаціях.
     Тому важливо не порівнювати дітей між собою, а порівнювати те, як дитина працювала раніше і як - протягом періоду, що оцінюється. Тобто наскільки дитина виросла над собою ж.
     Відповідно до затверджених методичних рекомендацій, учителі початкових класів використовуватимуть формувальне оцінювання, яке на етапі першого класу повинне включати два обов'язкові компоненти: доброзичливе ставлення до учня як до особи та його зусиль, спрямованих на рішення задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).
     Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, яке здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня знань учнів, фіксуватиметься вчителями у свідоцтві досягнень, зразок якого також затверджений МОН (свідоцтво у форматі А4, свідоцтво у форматі А5).
     Свідоцтво містить два блоки. Перша частина - особисті досягнення - заповнюється двічі впродовж року. У жовтні - проміжне оцінювання, і в травні - підсумкове оцінювання. Друга частина - предметні компетенції - заповнюється тільки в травні в рамках підсумкового оцінювання.
     Учителі даватимуть характеристику предметним компетенціям учня за чотирьохрівневою системою: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою вчителя», «ще вимагає уваги й допомоги».
     Окрім зафіксованих навчальних результатів, що містяться у свідоцтві й за якими здійснюється оцінювання, учитель може додавати свої характеристики, про які бажає проінформувати батьків. Також свідоцтво передбачає поле для розгорнутого коментаря вчителя, який може бути адресований батькам учня для глибшого розуміння розвитку дитини.
Наказ МОН № 924 від 20.08.2018 року «Пpo затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»

Організація освітнього простору НУШ: оформлено навчальні приміщення для учнів 1-х класів закладу. Змінено просторово-предметне оточення та засоби навчання для першокласників.

 

 

«Ми не можемо змінити напрям вітру, але завжди маємо змогу підняти втірила», - за таким месичем провели осінні канікули креативні вчителі початкових класів. Протягом тижня, під час якого учні відпочивали, педагоги продовжували працювати над модернізацією освітнього простору.

Учителі впевнені, що вплив середовища на розвиток особистості дуже велекий, тому ще влітку подбали, щоб дітей зустріли оновлені класні кімнати. Велику увагу приділяли створенню осередків. Можливості трансофрмацйії простору для організації групової та індивідуальної діяльності школярів.

Цього разу вектор творчості та натхнення вчителів та батьків було направлено на оформлення рекреацій: на станах коридорів створено навчальні, ігрові та творчі зони. Діти із задоволенням проводять вільний час в оновлених коридорах школи.    

Усе, від естетики дизайну до емоційного фону в закладі, направлено на створення таких умов, за яких учні зростатимуть як особистості.