Чекаємо Вас за адресою:
м.Херсон
вул.Кости Хетагурова, 59
(0552) 37-28-97
(0552) 37-28-97
school-4-kherson@mail.ru
Новини
ЗНО 2018
11 Жовтня Y р.

ЗНО 2018

Лекція у 7А класі
Сьогодні

«Особливості догляду за шкірою підлітків» 

Тиждень екології 2017
15 Листопада

В нашій школі відбувся тиждень екології....

eksrepiment

Результати

дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня з теми

«Психолого-педагогічні умови інклюзивної освіти дітей

з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі»

(2012-2017рр.)

Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

Херсонської міської ради

 

Відповідно до наказу управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації від 09.10.2012 року №443 «Про здійснення інноваційної діяльності в освітніх закладах області в 2011/2012 навчальному році та завдання на 2012/2013 навчальний рік» та наказу управління освіти Херсонської міської ради від 14.11.2012 року № 418 «Про здійснення експериментальної діяльності в закладах освіти міста Херсона у 2012/2013 навчальному році» з жовтня 2012 по травень 2017  року педагогічний колектив Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Херсонської міської ради здійснював експериментальну роботу з теми: «Психолого-педагогічні умови інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі».

Керівник

директор школи Місюченко Світлана Іванівна

 

Науковий керівник експерименту

 

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики дошкільного виховання та початкового навчання 

Стребна Ольга Володимирівна

 

Методичний консультант експерименту

 

методист науково-методичної лабораторії корекційної педагогіки та психології Юдіна Олена Вікторівна

Учасники експерименту

 

педагогічний колектив, учні та батьки Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Херсонської міської ради

Об’єкт експерименту

 

навчально-виховний та управлінський процеси в інклюзивній школі (в загальноосвітньому навчальному закладі, що має у своєму складі класи з інклюзивною формою навчання та спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами).

Предмет експерименту

 

психолого-педагогічні умови розвитку дітей з особливими освітніми потребами в контексті технологій навчання, виховання та управління.

 

 

Мета дослідно-експериментальної роботи: 

розробити та апробувати психолого-педагогічні умови навчально-виховного процесу та управління школою на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного класу.

Завдання: 

- проаналізувати існуючі в педагогічній теорії переваги та можливі перешкоди  інклюзивної освіти;

- розробити та експериментально перевірити критерії ефективного розвитку життєвих компетентностей учнів засобами особистісно орієнтованого навчання;

- створити в школі освітнє середовище, яке забезпечило б оптимальний розвиток дітей з особливими освітніми потребами та допомагало б  їм зорієнтуватися на здобуття особистісного освітнього рівня;

- розробити та удосконалити нові форми та методи управління навчально-виховною діяльністю;

- апробувати інноваційні підходи в роботі з батьками дітей з особливими    освітніми потребами та громадськістю; 

- забезпечити умови для формування позитивно зорієнтованої життєвої та навчальної перспективи у батьків та їхніх дітей;

- підготувати методичні рекомендації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Протягом підготовчого етапу педагогічний колектив школи працював над  реалізацією основних завдань:  теоретичним обґрунтуванням теми, мети, завдань дослідно-експериментальної роботи; підготовкою вчителів школи до експериментальної діяльності, створення кадрових, фінансових, нормативно-правових  умов реалізації програми експерименту. 

Розроблено програму експериментальної роботи, в якій обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано тему, визначено мету і завдання, визначено психолого-педагогічні умови експериментальної діяльності. 

Програмою експерименту передбачено 5 етапів проведення експериментальної роботи в навчальному закладі:

- підготовчий (2012 р. – 2013 рр.)

- прогностичний  (2013-2014 рр.);

- організаційно-прогнозуючий  (2014-2015 рр.); 

- формувальний (2015-2016 рр.);

- заключний (2016-2017 рр.).

Підготовчий етап передбачав вивчення інноваційного потенціалу педагогічного колективу і визначення педагогічних технологій, якими повинні володіти вчителі для реалізації завдань експерименту; проведення вхідного моніторингу «Рівень готовності вчителів, учнів та батьків до участі в експерименті»; створення системи підготовки вчителів до експериментальної роботи, розробка психолого-педагогічних умов організації експериментальної діяльності, а саме: 

1. Усвідомлення учасниками навчально-виховного процесу значущості впровадження інклюзивної форми навчання.

2. Створення індивідуальної освітньої траєкторії учнів з особливими освітніми потребами.

3. Використання інформаційного і методичного потенціалу педагогічного колективу школи,  професійне співробітництво.

Із метою вивчення та експертної перевірки наявних ресурсів і можливостей діяльності школи як експериментального навчального  закладу регіонального  рівня було проведено діагностичну роботу  щодо визначення умов кадрового, фінансового, науково-методичного, інформаційного і матеріально-технічного забезпечення, інноваційного потенціалу педагогічного колективу. Аналіз стану наявних ресурсів і можливостей засвідчив про достатній рівень умов для впровадження системи освітніх послуг для дітей із особливими освітніми потребами, необхідних для реалізації цілей і завдань  експериментальної роботи. 

У  2012/2013 навчальному році було відкрито клас з інклюзивною формою навчання. Кожний вид порушень розвитку потребував особливих умов організації спеціальної освіти з метою повної реаліза­ції загальноосвітніх і корекційно-розвивальних цілей у освітньому процесі відповідних категорій дітей. 

Узагальнивши отримані результати моніторингів, адміністрацією школи було організовано системну роботу щодо реалізації завдань експерименту: видано накази стосовно організації експериментальної роботи, проведено батьківські збори, засідання педагогічної ради; сформовано команду педагогів для роботи в класі з інклюзивною формою навчання (21 педагог: 15 мають вищу кваліфікаційну категорію, 2-першу, 2-другу, 2-спеціаліст); проведено психолого-педагогічні консиліуми, наради, засідання методичної ради, на яких порушувалися питання, пов’язані з інклюзивною формою навчання; здійснювався контроль за проведенням експериментальної роботи та проводився аналіз результатів.

Наступним кроком експериментальної роботи стала розробка індивідуальної освітньої траєкторії учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. З метою забезпечення особистісно орієнтованого підходу для учнів з особливими освітніми потребами щороку складалися індивідуальні програми розвитку, які після детального аналізу та обговорення за потреби коригувалися на шкільних психолого-педагогічних консиліумах.

Відповідно до рекомендацій  міської психолого-медико-педагогічної консультації із метою організації якісного освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання з учнями, що мають особливості розвитку, проводилися корекційно-розвиткові заняття з практичним психологом школи та  розвиток мовлення з логопедом-дефектологом.

 Оцінювання навчальних досягнень учнів із особливими освітніми потребами здійснювалося в початковій школі у формі портфоліо, у основній -  відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальними навчальними програмами.

 У ході експерименту вчителі переконалися, що діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в загальноосвітньому класі, часто потребують стимуляції не тільки «слухової» сфери (усно висловленим інструкціям, зауважень із боку вчителя або інших фахівців), а й активного включення візуальних засобів навчання та управління поведінкою, а також максимального включення в освітній процес різних предметних, сенсорно збагачених матеріалів для розуміння сенсу тих чи інших дій, предмета, навчальної задачі. Крім того, як правило, у дітей із різними вадами розвитку виникають труднощі в сприйнятті і використанні усного мовлення, у них низький темп діяльності, проблеми у формуванні просторових уявлень, запам’ятовуванні матеріалу, переважання наочно-дієвої  або наочно-образної форми мислення, труднощі в засвоєнні абстрактних понять. Тому  вчителі, що реалізували інклюзивну практику, використовували всі можливі засоби для полегшення розуміння і закріплення навчального матеріалу. Ними визначено основні  вимоги до проведення уроків у інклюзивному класі:

Організація  діяльності:

• дотримання чіткого алгоритму уроку;

• підтримання тиші під час інтенсивних занять;

• використання вказівок як в усній, так і в письмовій формі;

   обов’язкове використання наочності;

• поетапне роз'яснення завдань;

• послідовне виконання завдань;

• повторення учням інструкції до виконання завдання;

• забезпеченість аудіо-візуальними технічними засобами навчання;

• близькість до учнів під час пояснення завдання;

• зміна видів діяльності;

• надання додаткового часу для завершення завдання;

• інструктаж до виконання домашнього завдання.

      Виконання письмових завдань:

• використання практикумів на друкованій основі з вправами, які вимагають мінімального заповнення;

• забезпечення учнів друкованими копіями завдань, написаних на дошці.

Оцінювання знань:

• використання індивідуальної шкали оцінок відповідно до успіхів і витрачених зусиль;

• акцентування уваги на успіхах;

• дозвіл переробити завдання, з якими дитина не впоралася.

Експеримент показав, що найважливішими чинниками в роботі вчителів у класі з інклюзивною формою навчання є  послідовний виклад матеріалу, узгодження його з допоміжними засобами, уникнення перевантаження навчального матеріалу другорядними поняттями,  практичне спрямування навчальних тем. Серед методів та прийомів, найбільш доцільних у роботі, є гра, моделювання, метод асоціацій, робота в парах, мікрогрупах, використання схем, таблиць, алгоритмів тощо. Також обов’язковою умовою роботи в такому класі  є  демонстрація застосування набутих умінь, диференціація кількості завдань для учнів залежно від спроможності їх виконати, застосування методів кооперативного навчання, використання різноманітних способів зворотного зв’язку (бонуси, сертифікати, інші винагороди),   заохочення і стимулювання учнів, створення атмосфери успіху.

Успішність організації освітнього процесу забезпечувалася завдяки застосуванню нових ефективних технологій,  тому вчителі школи  цілеспрямовано працювали над модернізацією змісту методичної роботи, використовуючи  нову особистісно орієнтовану філософію, методологію роботи  з дітьми  з особливими потребами. Серед  упроваджених  навчальних технологій  у класі з інклюзивною формою навчання  найбільш ефективними виявилися такі: технологія особистісно зорієнтованого навчання, диференційоване викладання, традиційне інтенсивне навчання, проектна діяльність тощо.

Під час  реалізації навчального процесу в інклюзивному класі використовувалися  педагогічні підходи, які довели свою ефективність: традиційне інтенсивне навчання,  кооперативне навчання та формування когнітивних стратегій.

У ході експерименту вчителі початкової та основної школи активно використовували в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами  технологію «Створення ситуації успіху» (за А.С.Бєлкіним), в основі якої  лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання, а ситуація успіху розглядається як психічний стан задоволення  від наслідків фізичної або моральної напруги після виконання справи. Застосування  педагогічних прийомів, таких як: «Емоційний  сплеск», «Даю шанс», «Навмисна помилка», «Радість пізнання» виявилися ефективними не лише в роботі з особливими дітьми, а й іншими категоріями учнів.

  Одним із головних завдань експериментально-дослідницької роботи стало створення умов для соціалізації учнів з особливими освітніми потребами. Педагогічний колектив школи визначив основні завдання соціально-педагогічного супроводу учнів інклюзивного класу: забезпечення всебічного розвитку кожної дитини, формування в неї морально-етичних норм та створення умов для  соціалізації.

        У ході експерименту ми переконалися, що корекційно?розвивальна робота – вагома складова інклюзивного навчання. Основними напрямами роботи практичного психолога в класі з інклюзивною формою навчання стала психологічна діагностика, корекція, консультування та підтримка дітей із особливими потребами. Зміст корекційно-розвивальних занять реалізувався  через навчальні предмети: «Розвиток мовлення», «Ритміка», «Корекція розвитку». Корекційні заняття проводилися  фахівцями: вчителем-дефектологом, соціальним педагогом, практичним психологом.

У ході експерименту було визначено основні напрями корекційно-педагогічного процесу:

- корекційний уплив на дитину факторами середовища («терапія середовищем»);

- прогнозування шляхів подальшого розвитку дитини з урахуванням наявного дефекту;

- попередження виникнення порушень розвитку вторинних відхилень;

- визначення загальних і конкретних завдань корекційного навчання і виховання;

- планування окремих видів корекційної роботи;

- відбір і застосування необхідних   методів, прийомів і засобів навчання, виховання,  діагностики, корекції, компенсації;

- формування позитивної мотивації до навчання у дітей з особливостями розвитку,   оптимізму до життєвої перспективи, відчуття успіху;

- визначення результативності корекційної роботи на всіх етапах педагогічної діяльності;

- співпраця фахівців: дефектолога, практичного психолога, логопеда, медичних працівників.

У розробці індивідуальних корекційних програм використовувалися програми «Швидка самодопомога» (авт. З.Г. Вітульська, В.І. Денисенко),   «Психологічний розвиток особистості молодшого підліткового віку» (авт. А.В. Заворотнюк),  «Розвиваючі ігри» (авт. О.Г. Луценко). Наявність корекційних програм дала змогу системно працювати над подоланням певних проблем у поведінці та навчанні дітей із особливими освітніми потребами, простежувати динаміку їхнього розвитку та бачити конкретні результати роботи соціально-психологічної служби, учителів-предметників та батьків.

        Протягом 5-ти років експерименту  в інклюзивному класі працював асистент учителя,  основною функцією якого було створення комфортних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, а саме:

- створення  ситуації успіху;

- адаптація подачі навчального матеріалу;

- контроль стану емоційно-вольової сфери; 

- мінімізація стресів, які виникають під час навчання та іноді допомога у адекватній оцінці соціальних ситуацій;

- контроль соматичного стану та зосередженості на навчальній ситуації;

- регулювання темпу роботи на уроці.     

       Робота асистента вчителя сприяла кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, забезпеченню комфортного емоційного мікроклімату під час освітнього процесу, створенню умов для соціалізації та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітньої школи.

Важливою  є робота з батьками «особливої» дитини. Вони залучалися до організації навчально-виховного процесу. Для створення найбільш оптимальних умов щодо подальшої соціалізації учнів проведено анкетування батьків. Батькам надавалися практичні поради та рекомендації щодо вирішення повсякденних проблем, пов’язаних із вихованням, розвитком та подальшою соціалізацією дітей у суспільстві.

Соціальний педагог здійснював соціально-педагогічний супровід сімей, які мають дітей з особливими освітніми потребами  за наступними етапами:

Підготовчий - соціально-педагогічна діагностика. Працюючи з сім’єю, соціальний педагог   давав  поради щодо створення в ній умов, що сприяють появі нових взаємовідносин між дитиною і дорослими.  Також надавав практичну допомогу  сім’ям в організації медичного обстеження, ПМПК, якщо сім’я   не в змозі самостійно вирішити ці питання. 

Практичний етап - діагностика дітей, участь батьків у розробці  індивідуальних розвивальних програм дітей з особливими освітніми потребами. Соціометрія. 

Узагальнювальний етап полягає у здійсненні аналізу результатів, досягнутих у роботі з дітьми, та розробці відповідних рекомендацій для батьків.

За результатами дослідження встановлено позитивну динаміку рівнів сформованості різних компетентностей учнів класу з інклюзивною формою навчання:

- соціальної (обидва учні  з особливими освітніми потребами протягом навчання у 4-7 класах підвищили показники соціального статусу в учнівському колективі,  стали стійкіші до стресів, мають адекватну самооцінку, здатні вільно самовиражатися);

- комунікативної (поступово коло спілкування учнів із особливими потребами розширювалося, вони стали більш самостійними та здатними  впевнено спілкуватися в різних життєвих ситуаціях);

- зріс інтерес до навчальної діяльності, розвинулося мовлення, зросла пізнавальна активність, покращилися показники фізичного розвитку, підвищився рівень соціалізації дітей,  рівень навчальної  компетентності.

Позитивний вплив корекційно-розвивальної роботи та кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу позначилися на рівні пізнавальних інтересів учнів, їхньої мотивації, оволодіння уміннями та навичками.

За 5 років упровадження інклюзивного навчання педагогічний колектив набув певного досвіду, значно зріс його інформаційний і методичний потенціал, тому школа стала ресурсним центром із питань інклюзивного навчання. 

Розроблено 5 напрямів діяльності ресурсного центру:

1. Організація освітнього процесу для учнів із особливими освітніми потребами.

2. Роль асистента вчителя в освітньому середовищі інклюзивного класу.

3. Психолого-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми проблемами.  

4. Використання ефективних форм та методів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

5. Робота шкільної психолого-медико-педагогічної консультації.

З метою удосконалення та поглиблення знань зі спеціальної педагогіки й психології,   особливостей розвитку дітей з психофізичними порушеннями та методики роботи з ними, популяризації ідей інклюзивного навчання на базі школи проводилися семінари для педагогів міста й області з актуальних тем.

Цікавою й корисною формою роботи стало проведення  майстер-класів для педагогів міста й області, загалом 26 заходів.

Протягом експериментальної діяльності здійснювалося методичне консультування вчителів міста та області з наступних питань:

1. Організація освітнього процесу для учнів із особливими освітніми потребами (заступники директора з навчально-виховної роботи Грицаєнко Г.А., Левченко С.В.)

2. Роль асистента вчителя в освітньому середовищі інклюзивного класу (Пантеліаді Є.О.).

3. Психолого-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми проблемами (практичний психолог школи Овчаренко І.В.).

4. Використання ефективних форм та методів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (учителі початкової та основної школи).

5. Робота шкільної психолого-медико-педагогічної консультації (голова шкільної ПМПК Гришаєва О.М.).

Протягом проведення експерименту вчителі брали участь у численних міських, обласних та міжнародних семінарах.

Досвід педагогів  школи Гришаєвої О.М., Поливач О.А., Мильнік С.В. та інших узагальнено у друкованих виданнях.

Таким чином, основні завдання експериментальної роботи з теми  виконано, мету в цілому досягнуто. За результатами  експерименту в навчальному закладі створено освітнє середовище, яке забезпечує оптимальний розвиток дітей із особливими освітніми потребами; розроблено та  перевірено критерії ефективного розвитку життєвих компетентностей учнів засобами особистісно орієнтованого навчання; забезпечено умови для формування позитивно зорієнтованої життєвої та навчальної перспективи у батьків та їхніх дітей; продовжено відкриття класів із інклюзивною формою навчання.

Участь педагогічного колективу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Херсонської міської ради в експериментальній роботі сприяла підвищенню професійного рівня вчителів; розробці та апробації системи роботи в класі з інклюзивною формою навчання; підвищенню рівня навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами; створенню інноваційного освітнього простору, в якому є умови для розвитку кожної дитини, зокрема й  з особливими освітніми потребами. 

Практична значущість дослідження полягає в упровадженні в освітній процес інклюзивної форми навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу, зокрема методичного та діагностичного інструментаріїв, що містить розробки уроків, корекційних занять, сценарії виховних заходів, методичні рекомендацій щодо роботи з особливими дітьми. Цей матеріал можуть використовувати в роботі загальноосвітні навчальні заклади, які впроваджують інклюзивну форму навчання.